Щойно! Парасюк вийшов на зв’язок з передової: “Хочу написати декілька слів про те, що робиться на нашому напрямку…”
Хочу написати декілька слів про те, що робиться на нашому напрямку (Бахмут і околиці). Правда, фейсбук все блокує і видаляє, але буду пробувати!
Тут бої точаться цілодобово.
Штурми противника безперервні!
В принципі, нічого нового, але вогнева щільність дуже висока! Єдина відмінність, яка мене дивує, але десь розумієш, що відбувається – це піхотні наступи противника. Це все можна описати одним словом – зомбі!
Буває таке, що вони по 5-7 чоловік штурмують наші позиції по відкритому полі в повний ріст! Не знаю під впливом чого вони це роблять, але десь починаєш вірити, що їх чимось накачують.
Мабуть головним чинником такої їхньої поведінки є страх. Не підеш вперед, вальнуть позаду! Тіла вбитих і поранених вони не забирають, переступили і пішли далі. А далі самі подохнуть, але лізуть пачками!
Друге, чого я не розумію – місцеве населення, яке живе в таких містечках як Часів Яр! Тут виродки градами, ураганами, мінометами і САУшками розбивають квартал за кварталом, а місцеві далі сидять якогось фіга! Та поки є можливість – виїжджайте, збережіть себе і своїх рідних. Життя не вартує цієї хати чи квартири!
Якось так!
Далі буде можливість, щось напишу!
Всім перемоги і спокійного вечора!