Пам’ятаєте коли в Туpеччині стався землетpус їй допомагав весь світ. А коли в Україні сталася біда, то ніхто із сусідів не прибув на допомогу…
Коли в Туреччині стався землетрус,- допомагали усім світом.
Рятували людей з-під завалів навіть українці, яким важливо було в цей час бути вдома, де московські окупанти щодня знищують десятки і сотні життів та без упину руйнують цивільну інфраструктуру. Наші загони ДСНС вилетіли з допомогою в Туреччину з почуття солідарності. Бо, так має бути в сучасному цивілізованому світі ХХІ століття, де людство усвідомлює загрози і єднається, аби запобігти глобальній катастрофі.
Нині в Україні біда. Цивільне населення потребує негайного порятунку. Тисячі українців опинилися у водному полоні внаслідок чергового воєнного злочину московських окупантів, які підірвали греблю Каховської ГЕС і погрожують зробити те ж саме з іншими дамбами на Дніпрі.
Чи прибули сусіди на допомогу? Ні, вони висловлюють глибоке занепокоєння та не наважуються відправляти рятувальні загони в країну, яка самотужки вже другий рік поспіль рятує світовий порядок та норми міжнародного права.
Так, без західної зброї ми б вже давно капітулювали і захлинулися у власній крові, якою ніяк не насититься північна ненависна орда, але наразі їхня підтримка обмежується лише грошима та зброєю, бо світ боїться третьої світової війни.
Тим часом, вона вже давно триває і те, що terroRussia щоразу перетинає нові червоні лінії та влаштовує все нові й нові катастрофи світового масштабу – красномовний цьому доказ.
Що може бути жахливішим за підрив дамби ГЕС, що спричиняє затоплення великих територій та загибель всього живого довкола?
Понад 250 аеробалістичних, балістичних, крилатих ракет та дронів випущених за місяць по лише одній великій європейській столиці також не привід перейти від занепокоєння до рішучих дій?
Та, що там казати, якщо навіть геноцид у Бучі, тотально знищений Маріуполь і Бахмут, терор енергетичної інфраструктури, касетні бомби і хімічна зброя, публічні знущання і розстріли військовополонених і, навіть, своїх солдатів московитами досі не вразили світ аж настільки, щоб він висловив рішучість власноруч скрутити в‘язи путіну та його терористичній армії.
Світ боїться відправляти до України рятувальні загони, бо не хоче бути втягненим у війну? У мене немає жодної впевненості в тому, що навіть застосування ядерної зброї, чи підрив ЗАЕС можуть стати тими червоними лініями, після перетину яких московія отримає належну відповідь від НАТО та світової спільноти. Бо ж нині мова йде лише про цивільних рятувальників і їх немає нізвідки,- ні від безглуздих грантожерів ООН, Червогоно Хреста, ні від спеціально створеного при НАТО комітету з планування на випадок надзвичайних ситуацій.
Для порятунку херсонців, що гинуть від потопу, спричиненого московитських терактом на дамбі, немає міжнародної допомоги навіть від цивільних. А присутність в Україні військових контингентів НАТО та інших країн гуртом з ЗСУ були б здатні, не лише ліквідувати наслідки злочинів рашистів, але й не зволікати з довгоочікуваним контрнаступом. За лічені дні можна знищити окупаційні війська на території України та припинити існування путінського режиму та його терористичної держави, змусивши підписати капітуляцію у кремлі!
Це ж очевидно, що завершитися війна може не зі звільненням наших територій, а виключно після падіння москви. Знищенням московії, подібним знищенню третього райху у Берліні 1945 року. І без війська НАТО та готовності колективного заходу бомбардувати москву, пєтєрбург, новгород, калугу і будь-яке інше рашистське місто, де знаходяться військові об‘єкти та центри прийняття політичних рішень, капітуляції держави-терориста, ГААГИ, дерашизації та репарацій, про які так люблять говорити західні політики, у цій війні не буде!
Тому, вже давно пора закликати наших друзів не лише надавати нам Абрамси з Леопардами та Ф-16 з новими батареями Патріотів, але й вимагати пліч-о-пліч з українцями вступати в цю війну на боці Світла!
Це все рівно станеться, тож не варто в очікуванні останньої краплі, що переповнює чашу терпіння, допускати нових важких українських втрат. І місця в українських Криму та Донбасі під постійні бази НАТО треба планувати вже зараз, щоб потім це ні для кого не стало сюрпризом. тільки вони можуть бути гарантом майбутньої безпеки в регіоні з навіженим та кривавим сусідом.
