Сенс мого життя! Пишу тут, хоч ти роками не заходиш у фб. Останню твою ніч по цей бік світу, де ти так яскраво і круто всі 26 років запалював, проведу з тобою, сяйво очей моїх..

Останню твою ніч по цей бік світу, де ти так яскраво і круто всі 26 років запалював, проведу з тобою, сяйво очей моіх. Наговорюсь і навіть дозволю собі трохи слізок. А що ти мені зробиш? Мені трошки треба. Я й так понад 3 доби тримаюсь молодчагою. Для тебе. Ти звів мене для всіх в якийсь абсолютний абсолют, а мені тепер бери і відповідай тому анонсованому образу крутоі мами Данилка! Щоб ти не виглядав марнослівним).

Сенс мого життя! Пишу тут, хоч ти роками не заходиш у фб. Тому логічно. Не відповісиш – значить просто не туди написала). В твоєі мамусі завжди була залізобетонна логіка, скажи?)

Вчора я побачила тебе. І мені стало легше. Навіть не легше, а зовсім легко. Ти забрав весь біль. Забрав егоістичний відчай і саможаління. Натомість, передав мені неймовірне відчуття того, що зможу далі жити. Бо знаю, що ти нікуди не дівся. Ти звільнився просто з усіх фізичних посад, які обіймав в нашому житті. Отримав просування по службі і пішов на підвищення. І тепер просто працюватимеш нашим щастям дистанційно. Мабуть навіть ще більше зможеш. Бо часу тепер буде вдосталь. І можливостей теж… Оберігай і далі нас, своіх дівчат, будь ласка! Як вмієш тільки ти, мій ангелику!

Там де ти – вийняткові фахівці і ангели без лапок. Навіть назва не зміниться. Був підрозділ аеророзвідки «Ангели». А тепер – підрозділ ангелів. Небесних. Це щось теж про пташок? Чи чим ти тепер там займатимешся зі своіми новими побратимами? Хоч дай знати якось, ок?

Я щаслива, що ти встиг знайти всі відповіді на ті глибинні питання, які стільки років зводили тебе з розуму аж до роздертого серця і оголеноі душі… Мій Наруто! Мій СанКай! Моє щастя дароване мені за якусь дуже хорошу поведінку, мабуть. Але коли це я встигла такою зразковою бути? Може ти мені авансом? Подумаю над цим якось…

Мені протягом цих днів тисячі людей бажали «сил пережити ГОРЕ». не сперечаюсь з ними. Але точно розумію, що я пережила ЩАСТЯ… І тепер буде щось нове. Просто знаю, що ти підкинеш мені яких нових скілів на побудову іншоі моделі щастя. В якій ти якось по-іншому присутній. Я освою цю техніку, обіцяю.

Дякую за нашу досконалу ЛЮБОВ, яка ніколи не перестає. Нічого не вимагає натомість. Просто живе десь в районі сонячного сплетіння та циркулює по всіх клітинах з кровʼю…

Дякую, що є моім Вчителем і кращим другом. За честь знати твоє прекрасне потаємне і разом з тобою народжувати нові смисли.

Вранці всі, хто зможе, хто тут прийдуть з тобою побачитись. От так завжди – такий собі привід зібрати всіх докупи. По доброму не знаходимо час.

Скажи чесно, як тобі найкрутіший хайп твого життя? Тисячі людей зрефлексували новиною. Краще б із будь-якоі іншоі причини… Але вже як є…

Дозволь, я не буду перерізати нашу пуповину і далі? Мені дуже треба. Вона аж до неба, не триматиме тебе. Просто най буде.

Дякую, що був саме таким.

І будь мені чемний, моє щастя! Я теж буду!

Пис.пис. Я так хотіла розказати тобі 2 таємниці-таємниці. Все ненаважувалась. Відкладала. Одній 26 років, а іншій – біля 8. Цікаво, ти ж знав іх? Мені часом здавалось, що так. Дай знати, якщо знав. І що думаєш про це. Дуже хочу. Бо дуже важлива твоя думка… а так більше не було між нами таємниць, ніби. Чого не знала – деталі. А ні, є одна, яку ти зробив закладку саме на такий випадок. Через командира. Вже знаю. Думаю, що зможемо вирішити. З В-тою.

Пис.пис.пис. Дай мені вранці не плакати. Дай бути гідною твого масштабу. Мій магнетично прекрасний, мій досконалий Сину, ЛЮБЛЮ тебе! Дякую, що був таким і дістався мені!

До зустрічі завтра о 10 на ракушці киівського крематорію. Будемо виконувати одну із твоіх забаганок (закреслено) заповітів.

Марія Подибайло