– Женщіна, нє камандуйтє. Я, вапшєта, приїхала с Маріупаля… Та хоть з Америки! Мені до одного місця. Майте елементарну повагу.

Українка: Я корінна львів’яночка, живу біля Стрийського базару. Тому звикла тільки там купувати продукти, адже базарчик одразу під моїм будинком. Там все свіженьке, домашнє, за адекватні гроші можна купити молочко, яєчка, сметанку. Ну бо ви ж бачили ціни в тих “АТБ” та “Сільпо”? Космос, інакше не скажу!

Ще й до того, деякі продавчині вже мене так добре знають, що одразу дають все найкраще з полиць. Переважно, на Стрийському базарі продають не місцеві, а приїжджі з сіл. Одна жіночка, яка продає мені молочні продукти, сама з Давидова, інша, яка рибою торгує, їздить з Новояворівська. Я на цей базар ходила давно, ще коли була маленькою та бабуся брала мене за ручку. Тому, можна сказати, що я буквально виросла на очах продавців.

Вчора поверталася з роботи та вирішила зайти на базар. Вдома закінчилося молоко, а я без нього каву пити не можу. Дітки просили зробити сирники потім. Тому треба ж поповнити запаси молочки. Ходжу між рядами, шукаю одну бабусю, в якої завжди купую сир та молоко. І раптом бачу, як біля її прилавку стоїть жіночка, приблизно мого віку, та емоційно кричить:

– Ви сума сашлі, бабо? Та я за ці дєньги сама корову куплю та її буду доїти! Вже геть с ума сашлі з тими цінами!

Так, у бабусі те молоко було дорожчим від магазинного. Але воно надзвичайно смачне, без пінки, гарний запах, не згурджується. Бо раз я купила в іншої бабусі молоко, а воно пахло не дуже приємно і плавала якась земля. Як потім виявилося, та жінка навіть корові дійки не миє перед тим, як подоїти.

Ще й до того, я знаю, що у бабусі Галини корова здорова, бо вона має всі довідки від ветеринара. Тому вирішила заступитися за продавця. І вже не було сили терпіти її ламану російську мову. Звучало дико та смішно навіть.

– Так, тут дороге молоко. А вам щось не подобається? Тоді шукайте іншого продавця. І мали б совість на жінку так кричати, вона вам у матері годиться!

– Женщіна, нє камандуйтє. Я, вапшєта, приїхала с Маріупаля…

– Та хоть з Америки! Мені до одного місця. Майте елементарну повагу до літньої людини. Приїхали сюди сваритися? Шукайте собі інше місце для скандалів. Якби тут стояв якийсь дебелий чоловік, то ви би слова не сказали і купили те нещасне молоко. Щось не подобається – не купуйте, вас не змушують! Йдіть з Богом куди подальше.

Жінка щось пробурмотіла собі під носа, глянула косо на прилавок та пішла геть. Бабуся Галина ще довго дякувала, хотіла навіть безкоштовно віддати мені дві пляшки молока. Але я відмовилася та заплатила.

Хтось подумає, що я сама нічим не відрізняюся від тої хабалки і люблю також посваритися з людьми. Однак, я це не робила навмисне, а просто заступилася за літню людину. От нехай би та жінка на місце продавця поставила свою мати. Впевнена, що тоді б вона поводила себе адекватно і спокійно, а не кричала. Тому треба з повагою та розумінням ставитися до всіх людей.

Сподіваюся, що ви самі ніколи не зустрінете таких “командирів” по цінах. А якщо так – то, будь ласка, затуляйте їм ротика, аби менше гавкали.Джерело